Як працювати із самооцінкою та професійною впевненістю ветеранів

У процесі консультації ветеранів запити на допомогу з резюме, пошуком роботи чи вибором професії часто вимагають пропрацювання набагато глибших тем. Зокрема, питання самооцінки та впевненості у своєму професійному майбутньому. Важливо приділяти увагу саме цим аспектам і пропрацьовувати їх разом із клієнтом, адже вони напряму впливають на його подальшу реалізацію та розвиток.

Самооцінка дає нам розуміння важливості своєї особистості у відносинах з собою та іншими людьми. Вона впливає на професійну діяльність та реалізацію людини у вирішенні різних життєвих завдань та обов’язків (сім’я, матеріальні і духовні цінності тощо). Самооцінка та впевненість — це про повагу до себе. 

Наприклад, у професійній сфері, якщо ветеран відчуває себе компетентним, досвідченим і здатним, йому легше справлятися з невдачами та стресами. У таких випадках кризи сприймаються не як загроза, а як завдання, яке можна вирішити. Самооцінка зростає, коли робота приносить відчутний результат і зрозумілу ціль. Саме дія, відчуття прогресу та усвідомлення власної гідності стають основою професійного розвитку й досягнень.

У кар’єрному консультуванні з ветеранами та військовими часто можна бачити взаємозв’язок 3 компонентів, які ведуть до успішної професійної реалізації:

1.    активність;

2.    відчуття та здатність щось робити, діяльність;

3.    налагоджена самооцінка та впевненість.

Перші 2 складники можна реалізовувати за допомогою постійних зусиль над собою та праці через усвідомлені щоденні дії у повсякденному та професійному житті. Наприклад, підтримувати активну життєву позицію, не втрачати оптимізму завдяки спорту, покращенню здоров'я, усвідомленню, заради чого живеш, а також через виконання рутинної дії/роботи або чергування різних видів діяльності (активність чергувати зі спокійним виконанням завдань). Здійснення навіть простих дій дає можливість покращувати свою самооцінку, адже пов'язана з тим, що робить людина (робота, захоплення, домашні справи, громадська, волонтерська діяльність тощо). 

З власного досвіду консультування можу сказати, що багато ветеранів і військових, навіть попри втому, гостро потребують підтримки — для відновлення ресурсу, мотивації до дії та налаштування на позитивне мислення. Часто саме оптимістичне бачення ситуації або життя в цілому допомагає відновити віру в себе, в успіх і в майбутнє. У такому стані навіть складнощі — як-от тривалий пошук роботи чи спроби знайти себе в новій професії — сприймаються не як поразки, а як досвід, який можна подолати й використати для зростання.

Приклад з практики: 

• Часто користуюсь вагомою стороною оптимістичного налаштування - подякою.

Що роблю? 

Стараюсь зосереджуватись і сама на вдячності, і зосереджую клієнта помічати хороше, що відбувається в житті, бо тоді так легше та можна побачити більше сприятливих обставин. 

Прикладами фраз подяки може бути: “Я дуже тобі/Вам вдячна”, “Мені спокійніше дихати і жити, що є ЗСУ і ти/Ви тут зі мною”, “Дякую за мужність і що мене набрав (-ли)”.

• Ідентифікація

Що це?

Це двостороння наша комунікація: як ми розпізнаємо клієнта (протези, одяг, інклюзія, спілкування тощо) і як нас розпізнають (чи готові з нами говорити і нам довіряти, чи вважають нас “безпечними”, “своїми”).  

Завжди наголошую на конфіденційності та етичних професійних принципах та нормах, намагаючись створити сприятливі безпеково-довірливі стосунки.

• Намагаюсь допомогти осмислити власний досвід і приймати зміни. 

Що роблю?Людина повинна пережити свої емоції та думки. Тому тут просто багато і уважно слухаю, про що саме клієнт розповідає, як розповідає, чим вважає за потрібним поділитись. 

Запитую про дозвіл фіксувати головні моменти. 

Не коригую думки, слова клієнта, бо якщо коригувати поведінку, то завжди йде опір, самозахист, супротив. А нам важливо, щоб пішов рух до осмислення, підсвітлення ключових моментів, прийняття змін, змога побачити можливості. 

Практикую вправу “Лінія часу”, як фіксування відліку: “Де була людина, що мала” - “Що має, що наразі”- “Де повинна/хоче бути”. 

• Додаю впевненості у тому, що клієнт здатний досягти. 

Яким чином?  

Працюю у фокусі уваги на сильних сторонах клієнта (завжди підсвітлюю унікальний досвід) та можливостях (Swot аналіз; soft, hard skills).

Складаємо список досягнень клієнта і фіксуємо письмово. 

При плануванні дій застосовую частково техніки Smart або Smarter, а для безпосередньої дії, прийняття рішення - квадрат Декарта. 

Можемо практикувати афірмації як підсилення впевненості та підкріплення оберегами (талісманами). 

• Підсилюю постійною підтримкою, на кшталт:

• “Вірю, що можеш впевнено пройти цей шлях заради досягнення результату”.
• “Розумію, що відмова роботодавця — це неприємно, але не критично. Це досвід. Ми його використаємо якнайкраще”. 
• “Вірю, що все вдасться. Якщо потрібно додатково, то я поруч. Звертайся”.

Чим більше та якісніше клієнт проходить етапи своєї активності, залученості, бажання щось робити, діяти/змінювати, тим вдаліше клієнт прийде до підвищення самооцінки, своєї важливості та підкріпить свою професійну впевненість. 

Щодо налагодження самооцінки та впевненості тут не все так однозначно. Найчастіше виникають питання стосовно способів, як саме підвищити самооцінку та як напрацьовувати професійну впевненість.

Кар’єрні консультанти та коучі, які працюють із подібними запитами, можуть використовувати інструменти для роботи з самооцінкою, внутрішніми переконаннями та їх трансформацією. У консультаціях я застосовую базові вправи (приклади — нижче), адаптуючи їх під кожного клієнта — залежно від способу сприйняття інформації та рівня довіри у взаємодії.

І. Вправа щодо рівня своєї самооцінки

На папері або в записнику клієнт за бажанням дає відповіді на питання:

1.    Що люблю або ціную в собі?

2.    Що мені робити, щоб піклуватися про своє фізичне «я» (своє тіло)?

3.    Як піклуватись про себе емоційно? 

4.    Що мені робити, щоб винагородити себе, коли і як я це роблю?

5.    Коли і як я знецінюю чи зраджую себе?

6.    Які маю надії або мрії?

7.    Якими є мої реальні очікування від себе?

8.    Якими є мої нереалістичні очікування від себе?

9.    У яких ситуаціях у мене проявляється почуття гумору/сміху?

10. Коли і як я проявляю любов та прихильність?

11. Де мені знайти надію?

12. За яких обставин я відкритий(-та) і чесний(-на) у своїх почуттях?

13. Чи допомагаю я іншим почуватися добре, навіть якщо почуваюсь погано?

Після наданих відповідей із вправи можна визначити внутрішні переконання щодо самооцінки клієнта.  

ІІ. Вправа щодо визначення внутрішніх переконань щодо самооцінки

Вибрати 1 з відповідей вище наданої вправи і поставити собі запитання:

1.    Що це переконання говорить про мене?

2.    Що це переконання говорить про мене?

3.    А що це переконання саме говорить про мене?

Вважається, що 3 питання показує глибоке внутрішнє переконання, яке лежить в основі інших. Коли їх розглянуто, варто спробувати дії з їх оскарженням: це можна зробити за допомогою наступної вправи. 

ІІІ. Вправа на спростування вагомих переконань

На основі попередньої вправи потрібно оскаржити основні внутрішні переконання, наприклад, зіставлення наявності доказів “за” та  “проти” стосовно конкретного переконання (стосовно переконання про свій досвід, чи невпевненість в професійній реалізації тощо). 

Ці вправи зосереджені на усвідомлення клієнта того, які саме переконання заважають, які хоче прибрати чи змінити, та почати рух щодо підвищення своєї самооцінки. 

У процесі консультації клієнт може відчувати різного роду флешбеки та виявляти певний супротив чи небажання давати відповідь. Приклади тригерів: запах парфумів (будь-який запах фізичний чи навіть уявний асоціювався із запахом нападника), предмет/коробка посеред дороги, раптові чужі дотики, гучні звуки (асоціація із звуком пострілу), яскраві спогади з минулого (як на війні, так і життя до війни), теми, пов'язані із війною, мовою та інші. У такому випадку ні в якому разі не наполягаю, а перепрошую за незручності та переношу увагу на позитивні моменти. Завжди варто дивитись комплексно: в якому стані клієнт, чи готовий ділитись інформацією і наскільки. Під час консультацій я помітила, що реакція на ці вправи дуже різна: одних клієнтів вони надихають і допомагають рухатися вперед, а інші, навпаки, кажуть, що не готові занурюватися в себе — усе дуже індивідуально.

Для багатьох ветеранів важливо підсвічувати професійну впевненість. Для цього користуюсь наступними техніками: 

• Техніка “Віднайдення професійної впевненості”

Досліджується, де хоче клієнт бути більш впевненим, в якому саме місці (напрямку), професії. По суті це означає, де людина має здатність більше діяти у рамках певних критеріїв. 

      Як виконувати?

Виписуються критерії якісного виконання конкретної роботи і вимірюється самою людиною. Вона сама собі дає оцінку (від 1 до 10) та аналізує, де себе потрібно підвищити і чому це важливо. 

З клієнтами фіксуюсь не на оцінці, яку собі ставлять, а на ключовому - візуально побачити позитивну динаміку своєї оцінки (через 3 дні, тиждень, місяць тощо). Це дає можливість поступово напрацьовувати впевненість, довіру, опору своєму погляду, здатність діяти, що закріплює впевненість та підвищує самооцінку у професійному житті. 

• Вправа “Зв’язок між впевненістю та мотивацією людини” 

Впевненість формується через дії. Важливо допомогти клієнту побачити зв’язок між упевненістю, конкретними кроками, результатом — і усвідомити, що саме з цього він може контролювати у своєму професійному житті.

В пошуках впевненості в собі можемо спроєктувати наступне:

1.    Проєктується: “Я роблю певну дію заради конкретного результату”. А саме: 

“Я роблю” - “дія” - “винагорода/гроші, визнання, стабільність, прийняття...”. Певний результат, який бажає людина отримати.

Розклавши цей ланцюжок, консультант може підсвітити тоді запитанням: “Що з цього насправді клієнт контролює?”

Наприклад, людина виконує конкретний перелік обов’язків інформаційно-аналітичного відділу, зокрема, пише тематичні тексти. Безпосередньо виконуючи написання матеріалів має можливість багато чого контролювати. Далі як дія - це може бути опублікування їх, для залучення аудиторії чи залучення більше людей до лав ЗСУ тощо. У цьому процесі людина може менше контролювати, як публікуються матеріали, чи публікуються взагалі (зовнішні чинники). 

З нашого прикладу людина обрала, що виконує цю роботу заради заробітної плати, тобто, її пріоритетом є гроші. В цьому процесі вона контролювати може дуже мало, бо роботодавець платить заробітну плату працівнику (зовнішні чинники явні та приховані). 

Отже, клієнт, розклавши ланцюжок, може візуально побачити та проаналізувати, чи щось контролює, що саме, як саме, чи взагалі багато чого відбувається під контролем інших. 

2.             Наступний крок - спроєктувати інший варіант цієї ситуації.

Уявляємо дію: “я відчуваю, цікаво, маю натхнення, хочу робити, бачу сенс...” як результат. І знову звертаємо увагу на те, що з цього клієнт може контролювати? 

З попереднього прикладу, людина виконує ту ж саму роботу - пише тексти, але при цьому ставить собі кінцеву ціль не лише отримання грошей, а наповнює весь цикл роботи внутрішнім смислом. А саме:

1.    Пише матеріали, бо подобається сам процес роботи. 

2.    Має натхнення донести так інформацію, щоб побачити певний результат, який ставить перед собою (наприклад, щоб більше людей побачило і усвідомило важливість написаного).

3.    Бачить сенс в тому, що робить (наприклад, щоб сколихнути свідомість людей і більше долучити їх до лав ЗСУ тощо).

4.    Шукає шляхи розголошення інформації різними способами (не тільки публікаціями).

5.    Внутрішні стимули зосереджені на задоволенні і прагненнях, які йдуть виключно зсередини людини, що дають внутрішню мотивацію, яка інтегрована в особисту ідентичність.

Таким чином, завдяки цій вправі ми можемо допомогти клієнту краще зрозуміти зв’язок між впевненістю та мотивацією у професійній сфері. У першому варіанті акцент робиться на зовнішній результат, який часто залежить від обставин і не завжди підконтрольний людині. У другому — на внутрішній стан і мотивацію, тобто на сам процес дії, який більше відображає внутрішній ресурс та особисту відповідальність за результат.

Отже, для підвищення самооцінки та впевненості можна використовувати різні методи:

·       усвідомлення наявності негативних думок; 

·       зупинення (оскарження) негативних думок;

·       практикування афірмацій; 

·       напрацювання вправ щодо своєї професійної впевненості;

·       розвиток різних інтересів, зацікавленості у різних заходах, проявлення активності; 

·       підтримка високого рівня енергії під час ходьби, занять спортом, іншими активностями та діями;

·       довіра собі та своїм рішенням; 

·       виконання роботи, яка гарно виходить;

·       бути собою, не змінюючись під ситуації; 

·       жити сьогоднішнім, усвідомлюючи минуле і мати/формувати реалістичні професійні цілі на майбутнє; 

·       помилки перетворювати на уроки та інші. 

Афірмації для підняття самооцінки є дієвим інструментом, яким не варто нехтувати. Багато ветеранів та військових саме афірмації можуть використовувати як певні талісмани та обереги, що добре мотивують і дають більше усвідомлення того, навіщо і для чого це робити. 

Вправа. Афірмації для підвищення самооцінки

Вибирається 4 або 5 самоафірмацій із наведених прикладів нижче або свої, які може назвати (написати) клієнт. Промовляють (виписують) першу афірмацію вголос або подумки, візуалізуючи її детально так, ніби вона є істинною. 

Клієнти не люблять складної термінології чи трендових фраз (“Я не в ресурсі”, “Моє ментальне здоров'я бажає ліпшого”, складні та модні назви інструментальних технік). Тому при використанні цієї вправи зазвичай ніколи не називаю перед клієнтом, що ми зробимо афірмацію для самооцінки, а просто акцентую на цінностях і фіксую словесно схоже щось до того, як пишуться афірмації (або за типом персональної цитати дня, яку хочеться зафіксувати/мати в майбутньому). 

Базові приклади із вправи: 

·       “Я гідна людина, і я собі подобаюся”

·       “Я маю цінність”

·       “Я люблю себе таким(ою), яким(-ю) я є, не порівнюючи себе з іншими”

·       “Я можу (вмію) добре виконувати свою роботу”

·       “Я стараюсь”

·       “Я піклуюсь про інших”

·       “Я гідний(-на) любові до самого(-ї) себе”

·       “Я гідний(-на) поваги оточення” 

·       “Я змінюю життя інших людей”

·       “Я змінюю своє життя”

·       “Я поважаю свої та чужі кордони (межі)”

·       “Я люблю себе беззастережно”

·       “Я працюю над своїм досконалим тілом”

·       “Я здатний(-на) змінюватись і рости над собою”

·       “Я здібний(-на) і розумний(-на)”

·       “Я готовий(-ва) приймати любов (я приймаю любов)”….

Приклади з практики, які вибирали та видозмінювали під себе клієнти: “Я досягаю успіху”, “Я стараюсь і досягну, що хочу”, “Я маю гідну роботу і оплату”, “Я справедлива людина, собі подобаюсь”, “Я приймаю себе і маю можливості”, “Я змінюю себе на краще”, “Я знаю заради чого живу”, “Я маю самоповагу та гідність”, “Я приношу користь і досягаю мрії”, “Я живу. І маю ціль. Досягну її”, “Я роблю те, що подобається і приносить користь”. Коли практикую цю вправу із клієнтами, то переконуюсь, що зазвичай клієнти її адаптовують під себе і формують своє внутрішнє твердження, що містить велику цінність. Тоді добре працює, коли своє внутрішнє твердження підкріплюється своїми оберегами (приклади із практики: фотографія рідних, коханих; носіння хрестика, кулончика; смислове татуювання; записки рідних; малюнки дітей, будь-яка важлива атрибутика персонально людині). 

Отже, питання самооцінки та професійної впевненості — далеко не першочергові запити клієнтів, але вони часто випливають із базових питань професійної реалізації. Чим глибше працювати з цим аспектом, тим легше і впевненіше людина рухається вперед. Коли ветеран звертається за кар’єрною консультацією, це завжди спільний шлях із консультантом або коучем — підтримка, допомога у пріоритетах, мотивація та стимул до подальшого розвитку.

Інна Карпусенко, кар’єрна консультантка, профорієнтолог, тренерка